Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуночний

Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Грин. III. 198. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНОЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНОЧНИЙ"
Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати. Желех.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 19. Ум. кузенька. Чг. 64. Поміж тими кузеньками ковалі кували. Чуб. V. 992.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Укліпитися, -плюся, -пишся, гл. Вцѣпиться. Черьвак як годвабна нитка вкліпится статку до язика або ноги і трудно го струти. Вх. Лем. 399.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНОЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.