Вигадочка, -ки, ж. Ум. отъ вигадка.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні.
Крючок, -чка, м. Ум. отъ крюк.
1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ.
2) = крюк 2.
3) Небольшой воронъ. Налетів крючок.
4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги.
5) Мѣра водки самая малая.
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Обхистити, -щу́, -сти́ш, гл. Огородить. У мене двір нічим не обхищений.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти.
Товченик, -ка, м.
1) Тумакъ, ударъ.
2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Ум. товченичок.
Факля, -лі, ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями.
