Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничний

Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЙ"
Виваксувати, -сую, -єш, гл. Вычистить ваксой. Він виваксував чоботи. Св. Л. 169.
Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. І. 253.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Забаламу́чувати, -чую, -єш, с. в. забаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. Харьк.
Зати́рити Cм. затирювати.
Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми. Мкр. Г. 46.
Іграч, -ча, м. = грач.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Тяжиновий, -а, -е. Сдѣланный, сшитый изъ пестряди. Шейк.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.