Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничний

Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЙ"
Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. Рудч. Ск. II. 62. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі). Мкр. Н. 37.
Костура, -ри, ж. Ножъ для убиванія животныхъ. Вх. Уг. 246. Ум. костурка.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Неправдиво нар. 1) Лживо, неправдиво. 2) Притворно.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна. Св. Л. 23.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.