Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату.
Квітувати, -ту́ю, -єш, гл. Цвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Жито квітує.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто.
Нявкати, -каю, -єш, гл.
1) Мяукать.
2) Кричать (о совѣ).
Парина, -ни, ж. Паръ (поле).
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Росплітати, -та́ю, -єш, сов. в. росплести, -ту, -теш, гл. Расплетать, расплесть. Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати.
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. 2) Раст.: а) — чі ягоди. Blitum virgatum. б) — ча лапка. Trifolium montanum L. в) — чі лапки. Primula veris. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки.
Спишна нар. = пишно. Ой приїхав щиглик спишна, сів собі в саду на вигині.
