Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничник

Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи. Камен. у.
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Склик, -ку, ж. Созывъ.
Трутень, -тня, м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить? Стор.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.