Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Загної́ти, -но́ю, -їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Загноїт собі білший або менший кусник поля.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель.
Зруб, -ба и -бу, м.
1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. З липового зруба молоді паростки пустились.
2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. Був колодязь і такий низький зруб у тому.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum.
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі.
Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв?
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою.
