Занепа́сти Cм. занепадати.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Переціджувати, -джую, -єш, сов. в. переціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить.
Погонець, -нця, м.
1) = погонич 2. Був в погонцях за Дунаєм.
2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Cм. предок.
Природний, -а, -е. 1) Естественный.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього.
Проткнути Cм. протикати.
Умостити Cм. умощувати.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть.
