Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник.
Ли́понька и липочка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Сокотуха, -хи, ж.
1) Эпитетъ курицы.
2) Трещетка, болтунья.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Ум. хаби́нка.
