Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає.
Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Відчепися! нападися на кого багатшого.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями.
Нагу́ркати, -ка́ю, -єш, нагуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче.
Рознімити, -млю, -миш, гл. Возвратить нѣмому способность говорить. Соломон був німий.... А Пречиста Діва почала просити Господа Бога, шоби.... його розніжив.
Теско, -ка, м. = тезко.
Хитнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хитати. Качнуть, шатнуть. Хитнула головою.
Цята, -ти, ж.
1) Крапинка, пятнышко, точка.
2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Ум. цятка, цяточка.