Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл.
1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік.
2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Довше нар. 1) Длиннѣе. 2) Дольше. Скрипуче колесо довше ходить. Ум. До́вшенько. Я б і довшенько посиділа, так мати лаятимуть.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. . Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Над Летою бездонною та каламутною. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила?
2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись.
Свободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Черва, -ви, ж. соб.
1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
2) Личинки пчелъ.
3) Мозговые глисты у овець.
