Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе.
Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Злий, -а, -е. 1) Злой. Зняли з нього головоньку злії басурмани.
2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан?
Надтеса́ти Cм. надтісувати.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) — чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться.
2) — з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася.
Цокатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] цокнутися, -кнуся, -нешся, гл.
1) Чокаться, чокнуться. Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх.
2) = грати навбитки.