Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

десбіч

Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕСБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕСБІЧ"
Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить. Желех.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Прилипати, -па́ю, -єш, сов. в. прили́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу. О. 1862. X. 25.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. К. ПС. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕСБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.