Дужка, -ки, ж.
	1) Ум. отъ дуга.
	2) Ушко у сосуда.
	3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши. 
	4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека.
	5) Анат. ключица. 
	6) напитися по дужку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув....  Ум. дужечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться; яворовий коромисел у дужечку гнеться.                         
                        
                                                
                          
	Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
                        
                        
                                                
                          
	Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ.  Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли).  Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків.  Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку.  2) Приходскій священникъ.
                        
                        
                                                
                          Пережижка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію.                         
                        
                                                
                          Покривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.                        
                        
                                                
                          Поскородити, -джу, -диш, гл. Забороновать.                        
                        
                                                
                          Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте?                         
                        
                                                
                          Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers.                         
                        
                                                
                          Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже.  Ой од Хведя до Антона прорізана фоса.  Ой у лісі під горіхом викопана фоса.                         
                        
                                                
                          Чичморіти, -рю, -риш, гл. Ѣсть много, съ жадностью. Чичморить, чичморить!                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          