Гавк, -ку, м. Лай.                         
                        
                                                
                          
	До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
                        
                        
                                                
                          Зрідно	нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно.                         
                        
                                                
                          
	Кудрявець, -вця, м. Названіе нѣсколькихъ растеній: Sisymbrium Sophia (, Chenopodium Botrys  Pyrethrum millefoliatum Willd , Panacetum vulgare На тім кудрявці сив сокіл сидить. 
                        
                        
                                                
                          
	Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою.  Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ).  Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить).  Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто. 
                        
                        
                                                
                          Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.                        
                        
                                                
                          Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь.                         
                        
                                                
                          Перешалювати, -люю, -єш, гл.
	1) Перекрыть вновь шелевкой.
	2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.                        
                        
                                                
                          Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка.                         
                        
                                                
                          
	Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило.  Не вмер Данило — болячка вдавила.  2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш. 
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          