Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Брязкання, -ня, с. Бряцаніе.
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій.
Воспитатися, -таюся, -єшся, гл. Пропитаться, прокормиться. Він має сім десятин землі, то йому можна воспитатися.
Зустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = зустрівати.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). Баньки їм бодай посліпило.
Топіт, -поту, м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.
