Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джиґ!

Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка. Ном. № 6380.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖИҐ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖИҐ!"
Важня, -ні, ж. Важня, помѣщеніе или мѣсто для вѣсовъ на торговыхъ площадяхъ. Желех.
Гірниця 1, -ці, ж. 1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. І. 169. 2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи. Сквир. у.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Колодитися, -джуся, -дишся, гл. = кородитися. Вона ще звечора стам колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Новорічний, -а, -е. Новогодній. Желех.
Перебздикнути, -ну, -не́ш, гл. Перекувыркнуться. Вх. Лем. 447.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Роджати, -джа́ю, -єш, гл. Рождать. І роджає беззаконня на громадське безголовя. К. Псал. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖИҐ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.