Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Зчисток, -тка, м. Послѣдъ у родившей коровы. Як корова отелиться, озьми зчисток, закопай.
Клапоть, -птя, м.
1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось!
2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Ум. клаптик.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
На́коржень, -жня, м. = накожень.
Несправний, -а, -е. Неаккуратный, неисправный.
Нижник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Поганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. — ким. Пренебречь, отвергнуть, считая плохимъ.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл.
1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.
2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року.
3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода.
4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського.
