Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літовище

Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. Шух. І. 197. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОВИЩЕ"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка. Желех.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить. Рудч. Ск. І. 40.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Ополоти Cм. ополювати.
Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади. МВ. ІІ. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.