Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літній

Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТНІЙ"
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. КС. 1887. VI. 464. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили. МУЕ. III. 155.
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому. Грин. ІІ. 334.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Роскаятися Cм. роскаюватися.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.