Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літо

Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТО"
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Кумівщина, -ни, ж. Время битвы козаковъ съ поляками подъ Кумейками въ 1637 г. АД. II. 32. Як од Кумівщини да до Хмельнищини, як од Хмельнищини да до Брянщини, як од Брянщини да й до сього ж то дня, як у землі кралевській да добра не було. АД. II. 20.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив. Св. Л. 235.
Оцирклювати, -клю́ю, -єш, гл. 1) = обцірклювати. 2) Переносно: поставить въ безвыходное положеніе? Опутать? Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював. Греб. 350.
Пазати, -заю, -єш, гл.коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний. Вх. Зн. 50.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. Чуб. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. МВ. (О. 1862. І. 76). Гарасько до овець побрався. Мкр. Г. 27. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Ном. № 9822. Поберемося, небого! Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. Г. Барв. 325.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Сотати, -та́ю, -єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл. 1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. 2) Скресть. Стружать глину. Вас. 178. дорожки стругать. Чистить дорожки. Мил. 193. моркву стругати. Cм. морква. 3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. Грин. III. 324. 4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба. Мкр. Н. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.