Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ.
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць.
Поодр.. Cм. повідр..
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Таволжаний, -а, -е. Относящійся къ таволг'ѣ.
Трачник, -ка, м. = трач 1.
