Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна.
Варінка, -ки, ж. = варіння.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав.
Косовий, -а́, -е́. косовий сажень Косая сажень. Щоб під ним і над ним Земля горіла на косовий сажень.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
Омоскалювати, -люю, -єш, сов. в. омоскалити, -лю, -лиш, гл. = обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь.
Порося, -ся́ти, с.
1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося.
2) — морське. Cavia cobaya, морская свинка. Ум. порося́тко.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ.
