Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш.
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл. — з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Ум. поде́нничка.
Полазець, -зця, м. = полазник.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Спутав коні, сам не можу заснути.
Череп'я, -п'я, с. соб. Черенки. Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось.
Чорнокнижництво, -ва, с. Чернокнижіе, волшебство.
Щипавка, -ки, ж.
1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus.
2) = сікавиця.
3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
