Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доньчин

До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬЧИН"
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. І. 21.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга. Черк. у.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЬЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.