Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. Було під робочу пору. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. Під холеру вони полягли. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Потовстий, -а, -е. Толстоватый, нѣсколько толстый. Се дубок потовстий трохи.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
Спрага, -ги, ж. Жажда. Буде голод і спрага. Від спраги мліли.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти.
