Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичина

Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
На́вороти нар. Возвращаясь снова. Пак підемо навороти Моченюка драти. Гол. І. 160.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку. Вх. Зн. 46.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.  
Половинчик, -ка, м. Самая маленькая бутылочка казенной водки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Професорський, а, а. профессорскій
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.