Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тишко

Тишко, -ка, м. Тихоня. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШКО"
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Годовик, -ка, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. годовичок. Стор. I. 95.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм. Єв. Мр. І. 31.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИШКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.