Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная.
Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. Чесним потом виробляти із неволі волю. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Оттаке-то людям горе чума виробляла.
Відімчати, -чу, -чиш, гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Одімчить було.
Клич, -ча, м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах.
Продимляти, -ля́ю, -єш, сов. в. продими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Пропиток, -тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Шурпатися, -паюся, -єшся, гл. = шпортатися. Що ти там усе шурпаєшся? Лягай уже спати.
