Вибувати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибути, -буду, -деш, гл. Пробивать, пробыть, прожить опредѣленное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus.
Мочере́т, -ту, м. = мочар.
Начавити, -влю́, -виш, гл.
1) Нажать, надавить.
2) Надавить чего (во множествѣ).
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
