Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиш

Тиш, а тиш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овець. Вх. Зн. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИШ"
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Обиденний, -а, -е. Сдѣланный въ одинъ день. Зробіть ви обиденну сіть, таку, шоб ув один день і прялась, і сукалась, і моталась, і шоб із тії ниті і сітка плелась. Мнж. 28.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Павідь, -воді, ж. Половодье. Левч. 137.
Поперемотувати, -тую, -єш, гл. Перемотать (во множествѣ).
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. АД. І. 274. Мир. ХРВ. 142. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. Черниг. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. Ум. ружи́нонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.