Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиць

Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Шейк. ХС. 1. 47. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. Г. Барв. 67. А він мені тиць на зустріч. Шейк. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Шейк. Хома зараз тут свою кирпу тиць. Г. Барв. 191. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема. Грин. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЦЬ"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Досу́кувати, -кую, -єш, сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
Жовтоно́гий, -а, -е. Желтоногій. Ой не ходи ж ти до мене, жовтоногий кобче. Н. п.
Крилаш, -ша, м. Помощникъ рыболовнаго атамана. Левиц. І. Браун. 9.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.
На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Сварник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.