Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичба

Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. ІІІ. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧБА"
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. мерине́ць. Ном. № 770.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула. Гол. I. 59.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Стор. МПр. 60. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили. Чуб. І. 250.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Розіднити Cм. розденати.
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами. Kolb. II. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.