Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

німіти

Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМІТИ"
Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини? Гол. І. 197.
Маґлівни́ця, -ці, ж. = маґельни́ця. Шмате перуть... висушивши навивають на тачівку — валок, і тачають маґлівницею, у якої є плече, зуби і фіст. Шух. І. 154.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Німкеня, -ні, ж. 1) Нѣмая. 2) Нѣмка.
Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284. 2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Ном. № 4374. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. Гол. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. Н. п. З жалю умліває. З голоду вмліває. Рудан. Г. 82. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.