Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навідшибі

Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІДШИБІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІДШИБІ"
Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Восьмуха, -хи, ж. Осьмушка, осьмая часть чего-либо (земельн. участка, кварты и пр.).
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр. Шух. І. 210.
Зімня́тися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. Cм. насмішок.
Повідгадувати, -дую, -єш, гл. Отгадать (во множествѣ). Я ваші загадим всі повідгадував, — відгадуйте тепер мої. Богод. у.
Приорювати, -рюю, -єш, сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук! Чуб. V. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІДШИБІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.