Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навідворіт

Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2)сказа́ти. Возразить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІДВОРІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІДВОРІТ"
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Заї́ка, -ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Н. п. Аф. Ум. заї́чка. Ув. заї́чище.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІДВОРІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.