Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навити

Нави́ти Cм. навивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИТИ"
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Гуз, -за, м. = Гудзь. КС. 1893. ѴІІ. 447. Ум. Гузик.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене. Гол. IV. 506.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Практичність, -ности, ж. Практичность. Желех.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.