Багатійшати, -шаю, -єш
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся.
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́!
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить.
Черетка, -ки, ж. Стебель конопли? Ум. череточка. Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.
Шарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Моя, тереть (мочалкой и пр.).
2) = прашувати. Пішов шарувати буряки.
