Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брьохатися

Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЬОХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЬОХАТИСЯ"
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Гуля́льня, -ні, ж. = Гульбище. Він був на гуляльні з нами: там було багато парубків і дівчат. Екатер. у.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2)військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. K. Досв. 146. Панцерні бояре К. ЦН. 290.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Роздухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздухати, -хаю, -єш, гл. Раздуть. Піди лишень та роздухай самуварь. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЬОХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.