Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бряжчати

Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЖЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЯЖЧАТИ"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Коляка, -ки, ж. = кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258.
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЯЖЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.