Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінковий

Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКОВИЙ"
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Гризу́н, -на́, м. Мертворожденный ребенокъ. Александров. у.
Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло. Г. Барв. 145.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.