Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвонарський

Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРСЬКИЙ"
Ґондзоля́ка, -ки, м. Ув. отъ ґондзоль. Ще собі зуби повибиває ґондзолякою отим. Подольск. г.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. Ном. № 7572. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей. Шух. І. 212.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався. Котл. Ен. II. 9.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються. Васильк. у.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Рудч. Ск. І. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.