Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвонарський

Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНАРСЬКИЙ"
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Ізо.. Cм. зо...
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой. Kolb. І. 86.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Рандарь, -ря, м. = орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала. Мет.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ. Мик. 481.
Старовірство, -ва, с. Устарѣвшая вѣра, устарѣвшія вѣрованія. Благочестиє здалось мені мизерним старовірством. К. ПС. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.