Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляпавиця

Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯПАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯПАВИЦЯ"
Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница. Желех.
Примучити Cм. примучувати.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯПАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.