Биньо II, -ня, м. Плакса.
Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula.
Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Cм. блощичник.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. А тут Михайлик лицарь був. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю.
Цаплений, -а, -е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Цаплений, відчепись. Цаплена ти голова!
