Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвякало

Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЯКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЯКАЛО"
Висповідатися, -даюся, -єшся, гл. Побывать на исповѣди. Піди попереду висповідайся. Ном. № 5473.
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. К. МБ. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість? К. Іов. 83.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк.
Надима́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. наду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Надуваться, надуться.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВЯКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.