Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюб! II

Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБ! II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБ! II"
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Дозво́лити Cм. Дозволя́ти.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Нане́забудь нар. Ha память.
Півчвартаста числ. Триста пятьдесятъ. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста. АД. І. 209.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Привітання, -ня, с. Привѣтствіе. Щире привітання. Стор. МПр. 94. Забувши й своє панство, зустрів батька Пугача з таким привітанням, мов той у найдорожчих кармазинах. К. ЧР. 223.
Употрійні нар. Втрое. О. 1861. XI. Свид. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБ! II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.