Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Лук, -ка, м. 1) Дуга. 2) Лукъ. Улучив, як стрілою з лука. Та вистрелив молодий козак із тугого лука. 3) Снарядъ шерстобита, которымъ онъ разбиваетъ шерсть. Части его: собственно лук (1) — деревянный брусокъ съ закругленными гранями, конецъ котораго, находящійся по правую сторону работающаго, нѣсколько тоньше; сквозь этотъ конецъ проходить клинышекъ съ выемкою, кобилка (2); къ лѣвому концу прикрѣплена четырехугольная дощечка — тарілка (3), имѣющая посрединѣ круглое отверстіе (4) и притянутая къ луку веревочкой, называемой натягач (4б); тетива этого лука называется струна (5): начинаясь у праваго конца, она проходитъ черезъ кобилку до тарілки и черезъ тарілку. Посрединѣ лука находится (6) крючекъ, за который лук прикрѣпленъ къ чаплії́ (7), состоящей изъ деревяннаго брусочка съ веревочками съ обоихъ концовъ: къ нижней веревочкѣ прикрѣпленъ лук, а верхняя привязана къ гвоздю въ стѣнѣ. Особымъ снарядомъ шляхуном (Cм.) работникъ дергаетъ за струну, лежащую во время работы на шерсти, которая отъ движенія струны и разбивается.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ.
Терличка 2, -ки, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках.
Шпиця, -ці, ж.
1) Спица.
2) Снарядъ для сниманія коры съ березы.
