Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диб!

Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБ!"
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Тверезісінько нар. Совершенно трезво. Желех.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Узяття, -тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками. Левиц. І. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.