Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибом

Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБОМ"
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2)сказа́ти. Возразить.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
Токариха, -хи, ж. Жена токаря.
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.