Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихання

Диха́ння, -ня, с. Дыханіе. К. Псал. 329. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива. Св. П. І. кн. М. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАННЯ"
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить. Гол. III. 358.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала. Левиц. Пов. 240.
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся? Харьк. г.
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому. Рудч. Ск. І. 115.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.