Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідчий

Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Гол. ІІІ. 343. I. 252. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ном. № 6889. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДЧИЙ"
Безцінний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Боронення, -ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Законтрактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Принять по контракту.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Укусити Cм. укушати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.