Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добро

Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Ном. № 4900. Добра твого (Боже) язик переказати не може. Чуб. ІІІ. 17. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Г.-Арт. (О. 1861. III). Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. Макс. (1819). 75. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. К. Бай. 28. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. Н. п. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. Ном. № 2907.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРО"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Астро́но́м, -ма, м. Астрономъ. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141.
Бодяга, -ги, ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137.
Вибовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ви́бовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть съ трудомъ.
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Сурмовий, -а, -е. Трубный. сурмова́ сопілка. Боевая труба. Козацькі коні голосно заржали, заголосили сурмові сопілки. К. МБ. II. 139.
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл. 1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. ЗОЮР. І. 253. Се зілля кожде вживає. Ном. Не барзо дорогії напитки вживає. АД. І. 211. Хліба-соли не вживали. Мет. 436. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа. Ном. № 593. 2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена? Мет. 362.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.