Буркати, -каю, -єш, гл.
1) Ворчать.
2) Будить.
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. Недовідома глибиня морська.
Обкувати Cм. обковувати.
Ставка, -ки, ж.
1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію.
2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Ум. таліронька, талірочка.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
