Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгомуд

Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОМУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОМУД"
Голубинячий, -а, -е = голуб'ячий. Мил. М. 96.
Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Недотиркливий, -а, -е. = недоторкливий.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Цицьката Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОМУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.